Стів Медден був засуджений у 2002 році за шахрайство з цінними паперами. Його відправили до федеральної в’язниці Флориди на 30 місяців, а потім була урочиста робота в готелі Бронкса. З того часу минуло п’ять років. Зараз відомий дизайнер не любить говорити про тюремне життя, як колись раніше. Багато що змінилося. Успішний засновник бренду Steve Madden задоволений життям та рахунком у банку – що цілком закономірно.
Сьогодні компанія процвітає, досягнувши в 2009 році продажів у $500 млн. Але ж 20 років тому його початковий капітал становив лише $1100! Вдало складається й особисте життя Стіва. Медден одружений, має двох дітей-близнюків. Вдома він носить звичайну футболку, джинси та босоніжки. Тільки в рідних стінах дизайнера можна побачити без легендарної бейсбольної кепки, яка вже давно вважається його «відмінним аксесуаром». У його будинку часто можна почути музику Корін Бейлі Рей. Тут можна відчути, як запах ладану наповнює вітальню багатоповерхових апартаментів Стіва на Манхеттені, де вздовж усього периметра першого поверху акуратно розставлені книги.
«Мені подобаються непристойні вирази, – каже Стів Медден на початку розмови. – Це правда. Я так спілкуюсь». Стів і справді часто говорить те, що в нього на умі. Однак його прямота викликає палку відданість серед підлеглих. Наприклад, його перший працівник Девід Крістобел досі працює в компанії завідуючим складом і вважає Стіва своїм нерозлучним приятелям, не упускаючи можливості перекинутися з ним парою слів при кожній зручній нагоді.
52-річний засновник бренду збудував свій бізнес на знанні побажань своїх клієнтів. “Мета номер один нашої компанії – створювати класну продукцію, яку хочуть купувати”, – говорить Медден.
У цьому інтерв’ю Медден розмірковує на багато тем: від зростання своєї компанії до ув’язнення та виховання дітей, а також розповідає про те, як стати успішним американським бізнесменом.
FN: Стів, чим Ваша компанія відрізняється від інших взуттєвих брендів?
SМ: Steve Madden використовує найкращі матеріали, щоб створювати доступні красиві туфлі. Але при цьому вони такі чудові, як дуже дорогі бренди. Щодня ми створюємо стільки ж взуття, скільки Prada та Chloés. Ми також креативні, як вони. Я міг би створити лінію взуття за $800 – це просто, але Steve Madden славиться відмінною якістю взуття за кращої ціни. Якість продукції має бути понад усе.
FN: Чи можете назвати основні цілі своєї компанії?
SM: Мета номер один – виробляти настільки класне взуття, яке захочуть купити. Мета номер два – отримати із цього прибуток. Звичайно, я хочу, щоб моя компанія процвітала. І я радий, що з кожним роком ми розвиваємось далі. Зростання є важливою частиною нашого бізнесу. Але я хочу, щоб ми ставали більш ефективними.
FN: Ви хочете бути компанією-мільярдером?
SM: Сума не є важливою. Важливо бути найкращими у тому, що ми робимо. Робити більше не означає бути найкращим.
FN: Сьогодні бренд Steve Madden виглядає інакше, ніж у свій ранній період. Розкажіть, з чого все починалося?
SM: Я почав займатися взуттєвим бізнесом у 1974, коли мені було 16. Я був комірником у взуттєвому магазині під назвою «Toulouse». Я бачив, як створюється цікаве взуття. Тоді були дуже популярні чоловічі платформи. Чесно скажу – я не міг відірватися від прилавка, де вони стояли, хоч був звичайним комірником.
Потім я працював продавцем взуття у Нью-Йорку. Я вивчив там весь взуттєвий бізнес. Одного разу я вирішив «посоромлювати» на фабриці та створити свою власну пару взуття. І вже тоді я знав, як зможу її продати. Я бачив, що можу передбачити побажання ринку, і через вісім років у 1990 році заснував Steve Madden.
FN: Ваше найбільше досягнення за останні 20 років?
SM: У мене було багато зльотів у цей період, але я не мав на меті заробити багато грошей. Я просто хотів ставати краще. Найбільшим досягненням, мабуть, було повернення із в’язниці, повернення до компанії. Спроби перевести бізнес на новий рівень та спостерігати, як він переходить на якісніші позиції. Це було справді вражаючим досягненням! “Steve Madden” до мого ув’язнення і після – безумовно дві різні компанії. Ми стали набагато кращими у багатьох відношеннях.
FN: Наскільки краще?
SM: У компанії більше професіоналізму, більше інтелекту, більше бажання досягти успіху, ніж будь-коли.
FN: Ув’язнення могло вплинути на бізнес?
SM: Я йшов з відчуттям того, що хороші люди подбають про бізнес замість мене. І я не хотів би нічого міняти. Навіть якщо йдеться про мій висновок. Звучить трохи дивно, але я вірю, що кожна подія – погана чи добра – привела мене туди, де я зараз. Я володію великою стабільною компанією, маю чудову сім’ю. Я щасливий! Зараз маю нове прагнення – працювати для дітей. Я хочу лишити їм свій бізнес.
FN: Ви хочете, щоб вони продовжили вашу справу?
SM: Так, але це буде їхній вибір. Мені хотілося б, щоб вони займалися улюбленою справою, незалежно від того, що це буде і який прибуток принесе. Вони завжди можуть розраховувати на мою підтримку.
FN: Якось ви сказали, що люди не хочуть багато працювати. Це актуально й сьогодні?
SM: Останні 20 років економічне піднесення було настільки сильним, що на ринку був величезний дефіцит фахівців. Багато роботи, високі зарплати. Це «розхолодило» людей.
Раніше робота завжди була над усе. Головне – прогодувати сім’ю. Цьому я навчився у своїх батьків. Ні, я не вважаю, що робота має бути єдиною справою, яка має значення у житті. Але вона має бути на першому місці.
І сьогодні знайти правильних молодих людей для роботи у магазинах – це велика проблема. Ніхто не хоче бути комірником і вчитися. Люди не проходять сьогодні ці основні етапи кар’єри, бо вони розглядають роботу у взуттєвому бізнесі як безвихідну професію. Я сподіваюся це змінити, хоч би навіть своїм прикладом.
FN: Чи має компанія слабкі місця?
SM: Так. У нас є кілька чудових менеджерів. Але я хотів би, щоб у компанії було більше спілкування. Мої співробітники не прагнуть працювати зі своїми колегами як із «хлопцями з пісочниці», і це мене турбує. Я хотів би бачити більше корпоративного духу та співпраці.
FN: Щоб завоювати спортивний сегмент, ви свого часу запустили лінію Fix, але вона не мала успіху. Ви, як і раніше, націлені на спортивну категорію?
SM: Дійсно, Fix не був добрий. І спортивний сегмент приваблює мене, як і раніше. Найбільше цікаві кеди, але…. Наші покупці мають кеди Converse. І якщо ви запитаєте мене: «Чи можемо ми робити взуття краще за Converse чи Nike?», я відповім – «Я не знаю». Напевно, якби я міг, наші кеди продавалися в наших магазинах і були б неймовірними. Але доки я не можу робити їх краще, я просто не знаю як.
FN: Що вам дає покупка інших компаній?
SM: Я просто люблю купувати і для цього моя компанія має достатньо коштів. Зовсім недавно у нас з’явилося нове підприємство з виробництва жіночих сумок.
FN: А свою компанію Ви могли б продати?
SM: Я волію купувати, а не продавати. Хоча злиття та дроблення компанії – природні явища. Скаржитися на них – все одно, що скаржитися на землетруси. Ви просто нічого не можете з цим поробити. Такий порядок речей. Завжди відбуватимуться злиття, а потім може настати період, коли частини бізнесу будуть продаватися.
FN: Наскільки активним ви хочете бути в невзуттєвих категоріях?
SM: Сьогодні ми активно продаємо аксесуари. Декілька років тому ми купили виробника дамських сумок і ременів Daniel M. Friedman, а трохи пізніше – Zone 88, яка спеціалізується на таких же товарах. Ми вважаємо, що портфелі, ремені, аксесуари для холодної погоди чудово доповнюють один одного, тому робимо на них акцент.
FN: За останні 2 роки Ви підписали низку партнерських угод зі знаменитостями. Вам подобається працювати з сестрами Олсен?
SM: Сестри Олсен є неймовірними – вони просто створені для фешн-індустрії. Ці близнюки зовсім не схожі на маленьких світських левиць, якими їх рахують. Вони талановиті, багато працюють, і якого б успіху вони не досягли – вони на нього заслужили.
FN: На кого буде схожий Стів Медден у 2020 році?
SM: Стів Медден прогулюватиметься в бейсбольній кепці, вироблятиме сексуально привабливі туфлі, і, як і раніше, крутиться в оточенні безлічі молодих людей.