Так цікаво працювати дилером, спочатку, а потім це стає рутиною. Просто рутиною.
Спочатку навчаєшся у школі, потім проходиш щось на кшталт бойового хрещення у казино. Поступово переймаєшся атмосферою казино, весь цей шик вже не здається таким далеким, це просто приміщення, де ти працюєш. Починаєш помічати вади, потертості столів, фішок, коліс. Недоліки у роботі інших дилерів.
Не кожного, хай навіть досвідченого дилера, можна ставити на велику гру, є такі дилери, які все життя не стоять на серйозних іграх, немає у них таланту, чи старанності для цього.
Смішно спостерігати за клієнтами… особливо не багатими. Якщо ви бумаєте, що в казино ходять грати багаті – то ви дуже помиляєтеся. Ходять грати всілякі. Скільки разів я бачив, як люди міняли останні 30 гривень на фішки та йшли на рулетку грати. Сумно.
А ще дуже видно коли людина нервує по фішках, коли береш спітнілу фішку на обмін. Я розумію, що людина дуже хвилюється, що для неї 100 гривень це гроші.
І гроші не малі, навіщо люди ходять грати… не зрозуміло. Адже все одно програєш, хоч би скільки виграв.
Я поважаю клієнта котрий гідно програє(такі теж є), як гвоориться пощастило не пощастило. Адже задоволення треба отримувати від процесу гри, а не від виграшу.
Хоча пропрацювавши певний час, ти можеш на рулетці навчитися кидати кульку в потрібний сектор. Очевидно результат не 100% але все-таки. Саме тому гравці розставляють фішки полем після запуску кульки, намагаючись вгадати, куди його дилер кине.
У кожного постійного клієнта є кличка, щоб можна було його легко ідентифікувати. Є клієнти, які просто напружують – так звані дрочі, онаністи. Ось прийде таке створення, поміняє 100 грн і піде на рулетку розставляти сикслайни. З таким грати дуже нудно, хочеться що він швидше звалив, а це можливо тільки при його програші , ось стоїш і думаєш хоч би він продув.
Якось бачив як людина змінила останні 30 гривень і пішла грати на рулетку…
Часто клієнт не любить дилера, материть, ще часто це робить якийсь чмур, якого самого чморять і він типу відривається до казино. Тут за гроші можна багато. Розповідають, що Суркіс себе дуже погано в казино веде, може й пивом облити та сигаретою запустити. Адже ти просто працюєш тут, ну не можу я зробити так, щоб хтось виграв або програв :-(. Це не можливо!
Такий дурдом відбувається із законодавством, враховуючи, що зараз криза і уряд намагається вичавити максимум грошей, звідки можна, з’являються закони обдирання. У нас у казино з осені немає музики, тому що за неї треба платити 1% від прибутку казино (на рахунок суми я можу помилятися), тому керівництво її просто відключило і у нас у залі чути лише кондиціонери. Натомість музика є у туалеті – очевидно там за неї не треба нічого платити.
Другий крок був взагалі радикальний – враховуючи що зросли тарифи на опалення, відключили гарячу воду! Тому кондиціонери працюють на ПОВНУ, що не дуже приємно. Коли стоїш біля нього, він дме таким теплим повітрям, що очі сльозяться. Ну а в стафі (кімната відпочинку персоналу) взагалі холодно, там кондишн слабкий. Коротше така ось нісенітниця. На кухні у тітоньки руки взагалі крижані, там готують – миють і все без гарячої води.