Ferrari (Феррарі, Ферарі) — італійська автомобільна компанія, що спеціалізується на спортивних моделях.
Коротка біографія Енцо Ансельмо Феррарі
Енцо Ансельмо Феррарі (італ. Enzo Anselmo Ferrari) (18 лютого 1898 – 14 серпня 1988) – італійський конструктор та підприємець. Засновник автомобілебудівної компанії “Феррарі” та однойменної автоперегонової команди
Енцо Феррарі народився в сім’ї не бідного “майстерня по металу” в Модені. Майстерня була на першому поверсі, а родина жила на другому, стукіт молотків з ранку до вечора був тлом його дитинства.
Енцо призивають до армії. Там він занедужує і безнадійний настільки, що медперсонал не звертає на нього майже жодної уваги. Але він чомусь видужує.
Дебют Енцо в автоспорті відбувся 1919 року в гонці Parma-Berceto.
З 1920 року Енцо Феррарі вже тест-пілот фірми “Alfa Romeo”.
Два десятиліття тривала кар’єра Енцо у “Alfa Romeo”: він пройшов шлях від водія до директора спортивного підрозділу Alfa Racing. Паралельно з роботою в “Alfa Romeo” Енцо Феррарі у 1929 році засновує спортивне товариство “Scuderia Ferrari” (Конюшня Феррарі) у Модені, головною метою якого було створення гоночної команди та організація автоперегонів.
Спочатку Феррарі робив лише гоночні машини і вже цим заробив світову популярність. Потім став виробляти і спортивні автомобілі, двомісні та з сидіннями 2 плюс 2 – на продаж.
Геній Енцо Феррарі полягав у тому, що він у “Феррарі” поєднав чотири складові: красу спортивного автомобіля; характеристики та адреналін “Формули-1”; розкіш “Роллс-Ройса” і – недосяжність цієї машини не те, що для простого смертного мільйонера, але навіть і для обраних світу цього.
Все своє життя Енцо прожив із єдиною дружиною, вважаючи шлюб священним. І всі, крім неї, знали про другу його родину, де Енцо відпочивав і душею, і тілом. Ліну, коханку на все життя, Енцо завів ще до народження сина. Не відмовляв собі Енцо і в швидкоплинних радощах. Законний син Феррарі – Діно був приречений змалку: м’язова дистрофія, розсіяний склероз. Він помер у 1956 році у віці двадцяти чотирьох років. І тільки після смерті дружини Енцо Феррарі узаконив свою другу сім’ю, дав синові П’єро своє прізвище і зробив його спадкоємцем. Але в його здібностях бути лідером, генератором ідей батько сильно сумнівався і мав рацію: П’єро успадкував лагідність і покірливість матері, котра прожила все життя коханкою.
Феррарі боявся лише одну людину: своєї матері. Боявся навіть на вершині своєї слави, яку вона, на щастя, застала. Вона не вирізала статті про нього, як дружина, не захоплювалася чужим захопленням, підтискуючи губи. На перегони своїх машин їздити не любив, дивився їх по телевізору і потім чекав на дзвінки своїх людей з трас.
До кінця життя писав тільки пір’яною авторучкою і тільки фіолетовим чорнилом. Страшно боявся літаків, на будь-які поверхи піднімався пішки, бо кабіни ліфтів жахали його.
Найвищих відвідувачів маринував у приймальні годинами, не маючи жодних термінових справ, а коли перед ними відчинялися нарешті важкі двері його кабінету, то люди входили туди збентежені: майже темно, майже нічого не видно, крім єдиної слабкої лампочки над портретом його рано померлого. сина. Лише через якийсь час вони розрізняли господаря кабінету, який сидів у кріслі за столом у темних окулярах!
Енцо в критичний для “Феррарі” час, не бачачи наступника, продав 40 відсотків своїх акцій Фіату з умовою переходу йому своїх 50 після смерті, і лише 10 відсотків залишив сину і своїм нащадкам на безбідне існування.
Енцо Феррарі помер у серпні 1988 року, через шість місяців після урочистостей на честь свого 90-річчя. Третього дня після ювілею невістка народила йому онука, якого назвали, природно, Енцо.
Похорон був уже на другий після смерті день і виявився надзвичайно скромним – вулиці Модени були пустельні.
Історія компанії Ferrari (Феррарі)
Засновником Ferrari у 1940 році став автогонщик Енцо Феррарі. Емблемою «Феррарі» став жеребець, що гарцює, на жовтому тлі. Переважна більшість автомобілів червоного кольору.
Хоча автомобілі для спортивних змагань почали вироблятись ще в 1940 році, через Другу Світову війну воно було надовго припинено та відновлено лише у 1948-му році.
Першою моделлю Феррарі була Ferrari-125 GT з дванадцятициліндровим V-подібним двигуном, об’єм – 1500 см3, потужність – 72 коні (пізніше ця модель обзавелася двигуном, об’ємом 4493 см3 з потужністю 350 коней і двоступеневим роторним компресом. 159S та Ferrari 166 з тим же двигуном V12.
Автомобілі Ferrari активно конкурували з більш відомою на той час маркою Alfa Romeo.
У 1951-1952 роках було розроблено Ferrari 500 F.2 (чотирициліндровий двигун об’єм – 2000 см3). Завдяки відмінним характеристикам, Ferrari 500 у 1952 та 1953 році виграла чемпіонати світу з автоперегонів.
Крім гоночних автомобілів, випускалися і моделі для ширшого кола покупців – спочатку Ferrari 375 Americа, потім – Ferrari 500 Mondial та Ferrari 750 Monza.
В 1966 почався випуск гоночних автомобілів Ferrari з мотором в задній частині. Хоча модель Ferrari 365GTB/4 з дванадцятициліндровим двигуном (об’єм – 4390 см3, максимальна швидкість – до 280 км/год) мала класичну конструкцію. У моделі Ferrari 308 GTB/GTS двигун був розташований в центральній частині, Ferrari 365 GT/BB мав горизонтальний дванадцятициліндровий двигун. Ferrari 400 GT – остання модель, у якій був двигун V12.
У 1969 році Ferrari увійшла до складу компанії Fiat. У 1971 році було презентовано прототип Ferrari 512ВВ (Berlinetta Boxer). У виробництво ця модель потрапила лише 1973-го. На зміну Боксеру в 1984 прийшла модель Тестаросса, що пройшла в 1992 модернізацію і отримала назву Ferrari 512TR. Ще один апгрейд вийшов у 1994 – Ferrari F-512M (дванадцятициліндровий двигун, об’єм – майже 5000 см3, максимальна швидкість – 315 км/год).
У 1993 році вийшла класична модель Ferrari 456GT (дванадцятициліндровий двигун, об’єм – 5500 см3, потужність – 442 коні). 1994-го вийшла серія Ferrari F355 (восьмициліндровий двигун, об’єм – 3500 см3, потужність – 380 коней). У 1995 році з’явилася Ferrari F-50 з вуглепластиковим кузовом (дванадцятициліндровий двигун, об’єм – 4700 см3, потужність – 520 коней).
Моделі Ferrari, які беруть участь (і регулярно виграють) у гонках «Формула-1», оновлюються щороку.
Де купити Ferrari (Феррарі)
Нещодавно в Україні з’явився офіційний дилер Ferrari (Феррарі), ним стала компанія Віпос (vipos.ua), яка так само є офіційним дилером таких автомобільних марок як Bentley і Lamborghini.
Офіційний сайт компанії: ferrari.com