Що за професія ховається за гарним словом копірайтер?
За відповіддю звернемося до Словника з економіки та фінансів. Виявляється, «Копірайтер – упорядник рекламних та презентаційних текстів. Завдання копірайтера полягає в тому, щоб коротко і зрозуміло сформулювати ідеї замовника про переваги та переваги пропонованих товарів та послуг».
Копірайтери – дуже важливі співробітники, задіяні в маркетинговому ланцюзі. Адже щоб швидко і вигідно продати товар, його потрібно грамотно і, головне, гарно подати споживачеві, так, щоб йому захотілося це купити.
Хто може стати копірайтером?
Як правило, копірайтерами стають колишні журналісти, сценаристи, психологи та продавці. Так-так, роботодавцями вітається досвід продажу. Бо копірайтер – це не так письменник, як продавець. Цим він відрізняється від журналіста. Найкращі фахівці виходять з колишніх торгових працівників, менеджерів з продажу, які тонко відчувають психологію покупця і вміють йому догодити.
Серед копірайтерів дуже багато КВК.
Обов’язки копірайтера:
1. Написання рекламних, презентаційних та тематичних статей, прес-релізів, новин.
2. Текстове заповнення веб-сайтів.
3. Написання сценаріїв рекламно-презентаційних аудіо- та відеороликів.
4. Створення слоганів, текстів та заголовків для буклетів, плакатів, рекламних модулів та іншої рекламної продукції.
Вимоги до копірайтера:
1. Вміння чітко висловлювати комерційні ідеї у словах та доносити необхідну інформацію споживачеві.
2. Високий рівень володіння російською. Вміння грамотно та в обмежені терміни написати текст за різними напрямками (реклама, інформаційні листи, друковані матеріали тощо).
3. Творчий підхід, розвинена фантазія, неординарність викладу матеріалу.
4. Стресостійкість. Найголовніше – задовольнити клієнта, зрозуміти, чого він хоче.
Доводиться підлаштовуватись під кожного (одночасно доводячи, що ваш текст – геніальний). Крім таланту потрібен вагон терпіння (щоб не впасти в депресію, якщо замовник не прийняв текст із сьомої спроби).
Спробуйте себе у цій чудовій професії. Гідних вам гонорарів!
Копірайтер завжди залишається за кадром або за текстом. Кінцева мета його праці – товар, продукт, послуга, незамінність, якість та властивості яких потрібно донести цільовій аудиторії. І нам не важливо, хто вигадав слоган «вживати охолодженим», головне — щоб «чіпляло».
Заглянувши за рекламні куліси, можна побачити багато цікавого, насамперед — талановитих та просунутих фахівців, які генерують справді унікальні ідеї. Копірайтер, як будь-який інший представник творчої професії, має свій яскравий і багатоликий світ, в якому він живе, творить, а може, просто грає…
Сенс слова «копірайтер» трактується сьогодні як завгодно, швидше за все, через те, що українській рекламі ще не так багато років. Олена Кутінова два роки працювала копірайтером у столичному рекламному агентстві, яке представляє в Україні міжнародну мережу компаній Euro RSCG Worldwide, писала сценарії для агенції Shoto-DV, організовувала свята для клієнтів рекламної агенції «Правда».
Зараз вона займається копірайтерством фріланс, вигадує сюжети для мультиплікаційних фільмів та пише детективи. «Передусім копірайтер — це автор рекламних текстів, — каже Олена, — щоправда, обов’язки не замикаються лише на цьому. Фахівець такого роду просуває креативні ідеї, створює макети візитних карток, пише сценарії для рекламних роликів і навіть знімає фільми. Не знаю, як до цього приходять інші (багато колег в минулому були журналістами, менеджерами, художниками), а я, зокрема, до копірайтерства, десять років займалася журналістикою. Під час «революційної ситуації» був потрібний копірайтер до компанії Euro RSCG New Europe, і я перекваліфікувалася». Для дівчини родом із Одеси основна складність полягала у необхідності писати рекламні тексти українською мовою. Отже, спершу довелося досконально вивчити «рідну мову». Далі — більше, на посаді копірайтера, окрім основної діяльності, Олені довелося правити та перекладати тексти і навіть складала договори.
Незважаючи на філологічний факультет та початок трудової діяльності пробою пера, Олені
складно порівнювати копірайтерство та журналістику. З одного боку, копірайтерство – абсолютний креатив. Але не слід скидати з рахунків, що замовник для копірайтера є і роботодавцем та обмежувачем творчої думки, який, на думку виконавця, найчастіше обирає найзвичніший і найстандартніший варіант із усіх запропонованих. Журналіст має певну можливість (зрозуміло, не виходячи за рамки існуючого формату та орієнтуючись на думку редактора видання) пограти зі словом і прикрасити текст на свій розсуд. «Якщо ти копірайтер, то маєш орієнтуватися на цільову аудиторію, чітко прорахувати та зрозуміти, хто споживачі, — вважає Олена Кутінова. — Це тонка психологія, безліч рамок з одного боку та творчість з іншого. Іноді потрібно вмістити величезну кількість інформації в один слоган. Ти досліджуєш ринок, аналіз твоєї діяльності ледве вміщується на п’ятнадцяти сторінках, а результат — один єдиний слоган із кількох слів. Напевно, це найскладніше». У Москві, наприклад, копірайтери діляться за спеціалізаціями: одні працюють лише з великими текстами, інші створюють короткі рекламні фрази. В Україні такого чіткого поділу праці в цій сфері наразі немає.
Щиро і лаконічно
Олена освоїла професійні навички копірайтера лише у Києві. Школою для неї стало велике мережеве агентство. «Копірайтер – не філолог, – пояснює вона. — Швидше, це добрий продавець, який суть своєї роботи може оформити у слово. Всі художні вишукування в рекламі можуть тільки нашкодити, тому що її ніхто не читає спеціально, реклама — це «нахабство», яке має саме «впасти» в очі і запам’ятатися. Найчастіше зустрічається художня реклама, виразність фраз запам’ятовується, а товар – ні. Чим коротше, простіше буде сформульована ідея — тим краще, рівнозначно розмові зі споживачем його мовою. Якщо ти звертаєшся до дитини, маєш говорити так само, як вона, і якщо сфальшивиш — тобі просто не повірять. Рекламу мають робити не філологи, а підприємці та менеджери. Їм простіше вигадати товару нішу, знайти його універсальну перевагу, а якщо його немає — винайти». Згідно з особистим досвідом Олени, насамперед споживача підкуповує простота, а в другу — лаконічна фраза: «знижка — 50%», це діє на людину сильніше, ніж геніальний масштабний текст. Цільова аудиторія має одразу бачити свою вигоду. Незважаючи на те, що копірайтерство в Україні лише набирає обертів, наша реклама набагато витонченіша. Припустимо, американцям достатньо повісити над входом швейну машинку, і споживач розуміє — це «швейка», а український бізнесмен цим не обмежиться. Наприклад, стоматолог, на замовлення якого Олена готує рекламу, пояснив їй, що хоче бачити щось таке, і запросив її бути на прийомі, щоб копірайтер відчула і якнайкраще «озвучила» суть і якість його послуг.
Що стосується перспектив у даному виді творчості, реклама, на думку Олени, може вважатися найприбутковішим бізнесом. І тут у копірайтера з досвідом є два шляхи: солідні PR-компанії та рекламні агенції забезпечать фахівцеві фіксовану заробітну плату та соцпакет, а робота приватно дозволить самостійно планувати графік і вибирати клієнтів. Оплата праці може залежати від обсягу роботи, політики та популярності компанії-замовника, власне розцінок, які пропонує сам копірайтер (якщо він не на ставці компанії). За слоган у Південній Пальмірі платять у середньому 25 у.о. Рекламні тексти можуть розділятися за креативністю та, відповідно, по-різному оплачуватись — художній та ексклюзивний коштуватимуть дорожче, ніж просто психологічний чи журналістський. Ще один непростий напрямок, яким займається копірайтер, – неймінг. Здавалося б, що за складність назвати якийсь плавлений сирок або, скажімо, коньяк, адже копірайтеру треба враховувати навіть те, що кожна літера може впливати на споживача. Фахівець аналізує склади, і нарешті вивіряє, які асоціації викликає у споживача слово цілком. За креативну назву, яка може гарантувати певну частку успіху тієї чи іншої продукції, клієнт може заплатити від 5000 у.о. і вище. Недоліки роботи копірайтера у цьому, що нерідко доводиться наступати «на горло своєї пісні». В ідеалі, це має компенсуватися заробітною платою фахівця, проте розцінки, які можна побачити в прайсі рекламної компанії, часто далекі від гонорарів копірайтера.
Сьогодні, окрім рекламних текстів, Олена Кутінова пише сценарії, організовує акції та готується видати свою книгу. Як вона сама пояснює: «розлютилася і написала детектив».
— Все, за що сплачують гроші, швидше за все, перестає бути творчістю. Хемінгуею, наприклад, довелося позбавитися однієї літери, щоб знаходити нові творчі підходи. Те саме можна спостерігати і в рекламі, велика кількість рамок стимулює, — продовжує вона. — Я займаюся всім потроху, душа може відпочити у творчості, коли пишеш для себе. Наразі планую піти працювати оператором на телебачення, хочу спробувати знімати.
Але найбільше Олена любить писати, «крапає» з самого дитинства, і завжди знаходить можливість вдягати думки у слова, а слова – у фрази. Їй дуже хотілося б побачити далекі країни, але поки що виходить лише «мандрувати» за професіями. І цю можливість вона використовує повною мірою, наголошуючи, що завдяки кожній новій діяльності стає іншою людиною. Наприклад, коли вчиться малювати, помічає, як лягають тіні та відіграють відтінки, коли займається рекламою, звертає увагу на всі її види та відзначає цікаві знахідки колег. Але найгеніальнішою творчістю вважає життя: «Це насправді — віртуальна гра, — каже вона, — де ми можемо все змінювати і в той же час перебуває всередині неї. Напевно, більше, ніж будь-хто інший, це розуміють творчі люди. Адже за допомогою своєї праці вони таки створюють це захоплююче кіно, яке прийнято називати життям».
Наша розмова добігла кінця, Олена поспішила додому, дописувати черговий сценарій або виводити сюжетну лінію нового детектива. І я задумалася: а хто з нас тією чи іншою мірою не копірайтер? Ми вивчаємо мови, освоюємо професії, винаходимо стилі життя, щоб грамотніше, талановитіше та чіткіше пояснити цьому світу, хто ми є.
Джерело: Підготувала Тетяна МИРЗА